Син "ворога народу", що пережив пекло Бухенвальду: історія легендарного чемпіона Чукаріна

Семиразовий олімпійський чемпіон Віктор Чукарін став символом неймовірної сили духу. 24 Канал підготував матеріал про видатного спортсмена, що став абсолютним чемпіоном з гімнастики.

Читайте також Зрадив Україну, – Гутцайт знищив вщент Ковтуна за зміну громадянства

Залишився без батька через репресії та пройшов 17 концтаборів

Віктор Чукарін народився 9 листопада 1921 року у селі Красноармійське (нині Хрещатицьке – 24 Канал), що на Донеччині. Незабаром родина Чукаріних переїхала до Маріуполя. У дитинстві хлопець захоплювався футболом, веслуванням та плаванням. Гімнастичними вправами займався на дворовій перекладині, а згодом почав відвідувати шкільну секцію, де його тренером був Віталій Полікарпович Попович.

У 1937 році родина Чукаріних пережила важку втрати. За лист до румунських родичів репресували Чукаріна-старшого. У ньому він просив родичів допомогти харчами, адже родина потерпала від голоду. Вбивство батька стало важким ударом для 16-річного Віктора та всіє родини, адже матір залишилася сама з трьома дітьми.

Після закінчення школи юний гімнаст вступив до Маріупольського металургійного технікуму, звідки згодом перевівся до Київського технікуму фізичної культури. У 1940 році 19-річний Чукарін став чемпіоном України та отримав звання майстра спорту СРСР. 

Виступ Віктора Чукаріна / фото Львівської ОДА

Кар'єра гімнаста обірвалася у 1941 році, коли розпочалася німецько-радянська війна. Випускника технікуму фізкультури зарахували до артилерійської частини та відправили на фронт. Під час боїв біля Черкас Віктор отримав поранення у голову та потрапив у полон.

Майбутній олімпійський чемпіон пройшов через 17 концтаборів, в тому числі пекло сумновідомого Бухенвальду. Наприкінці війни полонених разом із Віктором повантажити на заміновану баржу та відправили у відкрите Балтійське море. Завдяки англійцям, які їх побачили, баржа не вибухнула, а Чукарін повернувся додому.

Тріумфальне повернення у спорт

Після концтабору 24-річний чоловік важив лише 40 кілограмів. Нелюдські умови утримання у полоні вплинули на зовнішність спортсмена. Навіть рідна мати з першого погляду не впізнала сина. Ніхто не вірив, що Віктор зможе повернутися у спорт.

Сильно ослаблений він все ж відновив тренування. Завдяки неймовірній силі духу Чукарін зміг зробити неймовірне. Щоденні тренування та правильне харчування дозволили йому відновити форму. Віктор переїхав до Львова, де вступив у місцевий інститут фізкультури. Паралельно з навчанням та тренуваннями він підробляв двірником та вантажником.

Віктор Чукарін зумів повернутися у спорт / фото з відкритих джерел

У 1946 році взяв участь у чемпіонаті СРСР зі спортивної гімнастики де посів 12 місце. Наперекір скептикам у 1948 році став чемпіоном у вправах на брусах, а у 1949 році абсолютним чемпіоном СРСР. Та справжній тріумф очікував атлета попереду.

Абсолютний чемпіон Олімпійських ігор

У 1952 році відбулися літні Олімпійські ігри, де вперше виступила збірна Радянського Союзу. Віктор Чукарін поставив перед собою завдання здобути золоту медаль. Попри отриману напередодні травму – розрив сухожилля, українець перевершив усі очікування. 31-річний спортсмен здобув шість нагород: чотири золоті та дві срібні. У тому ж році німецький журнал визнав Чукаріна найкращим гімнастом світу. У 1954 році на змаганнях у Римі Віктор Іванович став абсолютним чемпіоном світу.

Олімпійський чемпіон Віктор Чукарін / фото Getty Images

На наступні Олімпійські ігри 1956 року Віктор Чукарін їхав з однією метою – здобути перемогу. 35-річний ветеран завоював три золоті медалі, одне "срібло" та одну "бронзу". 

Олімпійські ігри-1956 у Мельбурні стали останніми у спортивній кар'єрі гімнаста. На піку слави Чукарін вирішив завершити виступи та перейшов на тренерську роботу.

Віктор Чукарін з нагородами / фото Український інтерес

Не спокусився на запрошення до Москви та залишився у Львові

Дворазовий абсолютний чемпіон Олімпійських ігор за життя був скромною та тихою людиною. Знаменитого на весь світ спортсмена запрошували до Москви, спокушаючи умовами та посадами. Однак Віктор Іванович залишився у Львові.

У 1963 році Чукарін став доцентом кафедри гімнастики Львівського інституту фізичної культури, а у 1971 році очолив її. Він виховав понад 20 майстрів спорту, у тому числі чемпіона Олімпійських ігор-1980 Богдана Макуца.

У 1972 році Віктор Іванович отримав звання заслуженого тренера України та був тренером олімпійської збірної СРСР.

Віктор Чукарін на тренерській посаді  / фото НОК України

Серце видатного чемпіона зупинилося 25 серпня 1984 року. Віктор Чукарін залишив цей світ у віці 62 років. Семиразового чемпіона Олімпійських ігор поховали на Личаківському кладовищі у Львові, де встановили бронзовий пам'ятник роботи Ярослава Чайки.

Пам'ятник Віктору Чукаріну у Львові / фото Ukraine History

У Львові, який став рідним для Віктора Чукаріна, ім'ям знаменитого гімнаста назвали вулицю у Сихівському районі та встановили пам'ятну дошку на фасаді Львівського державного університету фізичної культури. А у німецькому місті Домбостон ще за життя найкращого гімнаста у світі його шанувальники облаштували музей.