Sport News 24
Sport News 24
Live
Переглядів: Час читання:8 хв

Гол Сікана, порятунок у Лізі націй та надії на 2027 рік: репортаж з матчу збірної України

Гол Сікана, порятунок у Лізі націй та надії на 2027 рік: репортаж з матчу збірної України
 
Adv

Збірна України з футболу 17 листопада переможно завершила змагальний 2026 рік. Вчетверте для нашої команди тимчасовим домом стала сусідня Словаччина.

Поєдинок 6-го туру Ліги націй УЄФА проти Грузії (1:0) відбувся у місті Кошице, що розташоване всього за 80 кілометрів від кордону з Україною.

Відвідав цей матч і журналіст 24 Каналу Олександр Щербатих.

популярні відео

Як Кошице очікувало на матч збірної України

"Словацький напрямок": Українська федерація футболу відкрила доволі давно за мірками часу повномасштабного вторгнення Росії на наші терени – влітку 2023-го.

Тоді, у червні, Сергій Ребров проводив третій матч на чолі національної команди. Його колектив завдяки голу Віктора Циганкова після пенальті, заробленого Андрієм Ярмоленком, переміг Мальту (1:0) у відборі на Євро-2024.

У момент четвертого домашнього поєдинку України у Словаччині, і першого такого у Кошице, поза табором "синьо-жовтих" перебували всі троє. І лише вінгер Аякса з великою ймовірністю повернеться у збірну уже у 2027-му.

Протягом двох днів до матчу ажіотажу серед місцевих фанів не спостерігалося, та і місто не жило грою збірної України. Хоча у центральній його частині можна було побачити кілька афіш, які закликали провести вівторок на місцевому стадіоні.

"Сьогодні граєте?" – запитував мене місцевий таксист, який побачив акредитацію під час поїздки на передматчеву пресконференцію.

До поєдинку залишалося трохи більше доби, а зацікавленість у матчі ніхто з місцевих автору так і не висловив.

Що можна подивитися у Кошице

З цим запитанням в особистій розмові я звернувся до уже давно свого у Словаччині, відомого українського футболіста, ексгравця місцевого клубу Кошице Руслана Любарського одразу після свого приїзду у місто та нашого інтерв'ю.

Він порадив іти у центр, де й зосереджені усі цікаві пам'ятки. Відправною точкою став римо-католицький Собор Святої Єлизавети Угорської, яка у ХІІІ столітті була принцесою Угорщини, а згодом відомою меценаткою і, за однією з версій, народилася у Братиславі.

Собор Святої Єлизавети Угорської ввечері / Фото 24 Каналу

За римо-католицькою традицією богослужіння у храмі супроводжувалося органною музикою, яку під час релігійного обряду я не став записувати на відео з етичних міркувань.

Але цей культурний об'єкт точно може стати чудовою точкою для українських уболівальників, коли збірна повернеться у Кошице ще раз.

Саме від собору розпочинається вулиця Головна – пішохідна зона завдовжки приблизно 1200 метрів, яка веде нас історичною частиною Кошице. Окрім собору та Національного театру там є безліч кав'ярень, пабів, ресторанів та інших цікавих місць.

Чи було Кошице домашнім для України

За офіційними даними, у невеликій Словаччині проживає понад 220 тисяч українців. У Кошице часто бувають і клуби УПЛ.

Зокрема, виступами в єврокубках тут відзначилися Кривбас, Полісся та Дніпро-1. Футболки усіх трьох клубів прикрашають пресцентр. Іноді тут знаходиться місце доволі неочікуваним поєднанням.

Щоправда, футбольний уболівальник живе щонайменше не лише гарними композиціями з футболок на стінах, а насамперед атмосферою. Її у Кошице створили самі українці. За годину до матчу проти Грузії стартував марш українських вболівальників на підтримку національної збірної.

До нього люди підходили з різними прогнозами. Українська родина з Чехії прогнозувала мені перемогу нашої команди – 2:1.

Найгеніальнішу відповідь щодо очікувань я почув від Ігоря – хлопця студентського віку.

Без валідолу ту гру дивитися неможливо. Щоправда, я взяв із собою вітамін C, щоб не прихворіти, поки будемо йти. Гадаю, сьогодні програємо з рахунком 2:0, але віримо в перемогу– сказав фанат.

На щастя, Ігор виявився не найкращим прогнозистом. До речі, його друг гордо представляв Харківську область.

Фанат з прапором / Фото 24 Каналу

Певна боязнь за результат була й в інших осіб. У момент початку нашого шляху до стадіону стало відомо, кого Андреа Мальдера вирішив випустити на поле з перших хвилин.

Ой-йо-йой, Різник– лунало від кількох людей зі смартфонами у руках.

Вони теж помилилися, а трьома годинами по тому задоволений Дмитро давав коментар 24 Каналу після не лише перемоги, а й вдалого особисто для себе матчу.

Марш фанатів тривав приблизно 30 – 40 хвилин, але став доволі гучним. У Словаччині похід охороняли місцеві поліцейські. У сусідній Польщі, яка тривалий час приймала матчі України, деякі з кричалок могли б спричинити проблеми. У Словаччині з цим проблем не було.

Що було на полі та поза ним від збірної України

Напередодні гри існувала серйозна загроза потрапляння у плей-оф за збереження у дивізіоні B Ліги націй, а також відомо, що ми точно потрапимо у 3-й кошик при жеребкуванні відбору до Євро-2028.

На передматчевій пресконференції Андреа Мальдера та Георгій Судаков мали дещо емоційно пригнічений вигляд. На багато запитань тренер та футболіст відповідали доволі коротко.

Півзахиснику Бенфіки розслабитися допомогло запитання грузинського журналіста про взаємини з Іраклієм Азаровим. За кілька годин відповідь Георгія стала мемом в українських спортивних пабліках. На щастя, "надерти зад" українцям футболіст Шахтаря так і не зумів.

У стартовий відтинок матчу здалося, що Грузія навіть не буде до цього близькою. Підопічні Рамаза Сванадзе пропустили уже за 57 секунд після стартового свистка. У цей момент мої грузинські колеги почали хапатися за серце. Їх можна зрозуміти, турнірна ситуація команди у лайв-режимі стала дуже поганою.

Після екватора першого тайму здалося, що матч може піти у дещо іншому руслі. Суперник заробив 8 кутових ще до перерви. Після одного з розіграшів м'яча довелося серйозно вступати у гру Дмитру Різнику.

На 30-й хвилині голкіпер просив партнерів по команді перекривати центральну зону так, що було чути навіть на трибуні для преси. Вочевидь, лінія захисту збірної України дослухалася до таких рекомендацій, адже десь з кінця першої половини гри біля наших воріт стало спокійніше.

Україна – Грузія: відеоогляд матчу

Другий тайм пройшов у трьох різних вимірах: арбітр кілька разів діставав червону картку, грузинські журналісти поступово втрачали надію, а фанати України за воротами Мамардашвілі заряджали про всіх і все. Дісталося навіть білоруському диктатору Лукашенку.

У ході гри важко було навіть уявити, що "Кошицька футбольна арена" не заповнена навіть наполовину – 5400 фанів на стадіоні з 12555 можливих.

Під час чергового перформансу активних уболівальників словенський арбітр Мартін Матоша зафіксував перемогу команди Андреа Мальдери – 1:0. Цей результат допоміг здобути 7 очок та уникнути плей-оф.

Після гри Данило Сікан довго не відмовляв журналістам у спілкуванні, уболівальники ж підтримували дружбу між народами. Робота медіа скінчилася десь опівночі за місцевим часом. Коли я покидав чашу стадіону, то зустрів ось таку чудову компанію. Звідусіль лунали то "Гамарджоба", то "Слава Україні!".

Відвідувачі матчу Ліги націй з прапорами Грузії та України / Фото 24 Каналу

Що було після матчу

Наступного ранку у Кошице йшов дощ і про вчорашній футбол знову майже нічого не нагадувало. Свою мандрівку я вирішив завершити там, де і розпочав – на вулиці Головній, де якраз розпочали монтувати різдвяну ялинку.

Ялинка у центрі Кошице / Фото 24 Каналу

Кожен фанат знає, що наше життя частіше ділиться на сезони, а не на роки. Проте, побачене під час прогулянки перед поїздкою додому в Україну нагадало – для збірних усе продовжиться уже у 2027-му.

Тому нехай наступний календарний рік дасть змогу мешканцям мальовничого словацького міста та українським уболівальникам, і грузинським також, приводи до того, щоб якомога частіше відчувати себе щасливими людьми.

Повʼязані теми:

Коментарі

3 коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter