Сотні представників спорту назавжди залишаться у нашій пам'яті, десятки отримали поранення різного ступеня тяжкості. Понад 30 спортсменів пережили російський полон, а певна їх кількість досі перебувають у неволі.
Читайте також Двоє українських хокеїстів загинули у Запоріжжі після російського удару авіабомбами
Янголи українського спорту
24 Канал пригадує імена тих, хто зробив свій внесок у розвиток українського спорту, але їх життя обірвалось у 2024-му році. Тепер вони зможуть радіти перемозі України у війні лише із небес.
Важливо! У жовтні 2024 року президент НОК України Вадим Гутцайт повідомив кількість загиблих українських спортсменів. На той момент близько 500 українських атлетів і тренерів загинули у війні проти Росії, а понад 3000 представників спорту захищають Україну на фронті.
Роман Головатюк (кікбоксинг)
Роман Головатюк / Фото з фейсбуку Pride Martialarts Club
У вересні 2024 року Роман Головатюк повинен був відсвяткувати своє 29-річчя, але не дожив до нього трохи більше місяця. 29 серпня 2024 року життя українського кікбоксера обірвалось…
Роман припинив свою спортивну кар'єру, як тільки Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, та у статусі добровольця став на захист рідної країни. Головатюк доєднався до лав Сил спеціальних операцій.
Спортивні здобутки Романа Головатюка
- Роман Головатюк – кікбоксер (WAKO) із Хмельницької області, який у 2017-му році заявив про себе на увесь світ. Українець здобув медаль на Всесвітніх іграх у Польщі.
- Доходив до фіналу Всесвітніх ігор.
- Призер чемпіонату Європи та світу, Кубка світу.
- У жовтні 2019-го року Головатюк став чемпіоном світу на змаганнях у Сараєво (Боснія і Герцеговина).
- Через два роки Роман завоював "бронзу" на ЧС в Італії.
Тепер заслуженому майстру спорту України Роману Головатюку назавжди 28!
Валентин Дондіков (стрільба)
Валентин Дондіков / Фото Одеської ОДА
6 квітня 2024 року непоправну втрату пережив паралімпійський спорт України. У боях на Херсонщині загинув майстер спорту міжнародного класу, тренер паралімпійської збірної України з кульової стрільби Валентин Дондіков.
На Паралімпіаді-2020 у Токіо підопічні Дондікова принесли нашій країні аж 6 паралімпійських нагород. Валентин міг би виховати ще не один десяток українських чемпіонів, але у березні 2022-го року пішов захищати рідну країну від безжального ворога.
Багаторазовий чемпіон України служив на посаді командира протитанкового взводу. Колишній спортсмен здійснив чимало виїздів на бойові завдання та навіть поміж ними встигав навчати особовий склад. 19 березня захисник України відсвяткував свій 41-й день народження, але вже менше, як за місяць його життя обірвала Росія.
12 квітня 2024 року на Одещині попрощалися з майстром спорту зі стрільби Валентином Дондіковим.
Андрій Куценко (велоспорт)
Андрій Куценко – справжній патріот України, який після початку повномасштабного вторгнення Росії, повернувся з Італії у рідну країну. Добровольцем доєднався до лав ЗСУ та протягом двох років служив у 47-й окремій механізованій бригаді "Маґура".
У мирний час уродженець Львівщини займався велоспортом. За спиною Куценка були чемпіонства на національному рівні, переможні та призові місця на міжнародних турнірах у складі збірної України. Синьо-жовтій національній команді віддав 10 років своєї кар'єри (2006-2016). Змагався на чемпіонатах Європи та світу. Завдяки успіхам Андрій Куценко отримав звання майстра спорту України міжнародного класу.
3 липня 2024 року колишній спортсмен загинув під час бою. Андрію Куценку було лише 34 роки. 9 липня у місті Жовква, що на Львівщині, відбулось прощання із полеглим захисником України.
Сім'я Симанюків (карате, художня гімнастика)
Родина Симанюків / Фото з архіву сім'ї
8 липня 2024 року українці пережили ще один жахливий ворожий обстріл. Під прицілом ворога опинилась столиця. Внаслідок ракетного удару загинуло 33 людини, понад 100 дістали поранення різної важкості, а також було зруйновано 129 будівель.
Росія обірвала життя майже цілої родини Симанюків. Мама Зоряна та двоє маленьких дітей 10-річний Максим та 8-річна Анастасія опинились під завалами та, на превеликий жаль, загинули.
Мрія Максима так і не здійснилась. Хлопчик, який займався карате у клубі "Чемпіон", мріяв записатись на секцію футболу. Його сестричка Анастасія ж займалась художньою гімнастикою під керівництвом Валентини Панченко у ДЮСШ №20.
Максим та Анастасія могли б у майбутньому стати новими олімпійськими чемпіонами, але Росія забрала у них найцінніше – життя.
Ігор Северенчук (футбол)
Ігор Северенчук / Фото Оброшинської територіальної громади
Ще одним колишнім спортсменом, який поліг за рідну країну, є Ігор Северенчук. Він – вихованець СДЮШОР львівських Карпат. Северенчук входив до дубля ФК Говерла. Після спортивної кар'єри займався підприємництвом.
Ігор Северенчук міг би далі займатись справою життя та допомагати військовим у тилу, але любов до Батьківщини взяла гору. Навесні 2022-го чоловік доєднався до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади та став головним сержантом десантно-штурмового взводу.
Колишній футболіст брав участь у боях за Торецьк та Довгеньке. Також Ігор був одним із тих, хто вибивав окупантів із Лиману та Ізюму. Навіть отримані поранення не стримали захисника, який щоразу повертався до своїх побратимів.
Важливо! За час служби Ігоря Северенчука нагородили орденом "За мужність" III ступеня, почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест", нагородою "Незламним героям російсько-української війни", відзнакою "Хрест пошани", нагрудним знаком "За військову доблесть" та відзнакою командира оперативно-тактичного угрупування "Лиман".
Ігор Северенчук побував навіть на російській землі. Свій останній бій захисник із Львівщини прийняв 13 серпня 2024 року поблизу села Погребки, що у Курській області. Герою України було лише 31 рік. У нього залишились дружина, син, батьки та брат.
Роман Гаврилюк (легка атлетика)
Роман Гаврилюк / Фото Першого каналу соціальних новин
Роман Гаврилюк ще захисник України зі світу спорту, який повернувся додому на щиті. Чоловік був справжнім фанатом бігу та неодноразово тріумфував у бігу чемпіонатах України та неодноразово перемагав в аматорських змаганнях.
Згодом у житті легкоатлета із Сумської області розпочалась тренерська кар'єра. Роман Гаврилюк розпочав роботу у Федерації тріатлону України та був тренером "Дмитрук Лучеськ Напівмарафон".
Попри любов до бігу, Гаврилюк прийняв рішення піти на фронт. 17 травня 2024 року російські загарбники забрали життя українського чемпіона, тренера, люблячого чоловіка та батька.
Роман Заєць (гандбол)
Роман Заєць / Фото Федерації гандболу України
27 вересня 2024 року український гандбол зазнав непоправної втрати. У боях на Донеччині загинув Роман Заєць – український гандболіст клубу СКА-Львів, який неодноразово перемагав на Універсіадах Львівщини. У 2015-му та 2017-му роках ставав призером Універсіад України.
Талановитий спортсмен воював у складі 5-ї окремої штурмової Київської бригади Сухопутних військ. Роман разом із побратимами брав участь у бойових діях під Сіверськом, Лисичанськом, Вуглегірськом та Майорським. Також 5-та ОШБ Сухопутніх військ воювала за Бахмут.
Даниїл Єгоров (веслування)
Даниїл Єгоров / Фото Федерації академічного веслування України
28 жовтня 2024 року не стало члена національної збірної України з академічного веслування (2016-2024) Даниїла Єгорова. Хлопець призупинив свою спортивну кар'єру та став на захист рідної країни. Даниїл служив у полку Азов та отримав одразу декілька відзнак за службу.
Окупант вбив Єгорова, який пожертвував веслуванням заради захисту країни, поблизу селища Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області. Даниїлу було лише 24 роки.
Спортивна кар'єра хлопця була доволі успішною. За час проведений у спорті Даниїл став бронзовим призером юніорського чемпіонату Європи (2017) та володарем "срібла" чемпіонату Європи-2019 серед молоді віком до 23-х років.
Богдан Тітов та Максим Брагін (хокей)
Богдан Тітов та Максим Брагін / Колаж ФХУ
6 грудня Росія завдала удару керованими авіабомбами по Запоріжжю. Обстріл забрав життя одразу двох хокеїстів – Богдана Тітова та Максима Брагіна. Обидва виступали за аматорський клуб Аврора. Тітов був капітаном команди, а Максим був не лише хокеїстом, а й встигав виховувати молодих хокеїстів у місцевій дитячо-юнацькій школі.
Ворожий удар зупинив їх життя у віці 27 років.
Також у 2024-му році український спорт втратив Сергія Сухарєва, який спеціалізувався на спортивному орієнтуванні та мав звання майстра спорту, колишнього гандболіста Мотора Михайла Цапа, чемпіона світу з карате Олега Новікова, призера чемпіонату України з дзюдо Даніеля Класса та ще велику кількість майбутніх чемпіонів, чинних призерів та спортсменів із різних видів спорту.
Не лише українські спортсмени поклали життя за незалежність нашої країни. Також величезна кількість футбольних уболівальників ще із 2014-го року змінили фанатську розу на зброю у руках. На жаль, дуже велика кількість представників ультрасів повернулась додому на щиті. А це фанати київського Динамо, львівських Карпат, донецького Шахтаря та інших українських футбольних клубів.
Також серед полеглих героїв України є рідні та близькі українських спортсменів. Вкінці листопада з'явилась сумна звістка про загибель Дмитра Твардовського, батька голкіпера донецького Шахтаря Дениса Твардовського. Його пам'ять вшанували хвилиною мовчання перед матчем Шахтар – Рух. Воротар "гірників" не зміг стримати сліз.
Полеглі українські спортсмени, їх рідні та фанати / Фото із соцмереж, федерацій
Вічна пам'ять усім загиблим, життя яких забрала жахлива війна проти Росії. Вони залишаться назавжди у нашій пам'яті, а їх подвиги житимуть доти, допоки ми пам'ятатимемо про них!