Розіграш XXIII чемпіонату світу з футболу уже точно можна називати історичним.

Багато чого тут буде вперше: три одночасні країни-господарки, рекорди за кількістю міст, команд, людей залучених до підготовки. Такий розмах приховує й певні труднощі. Наприклад, він може стати досить важким для основних дійових осіб – футболістів.

Переміна часових поясів тут колосальна – три години різниці, що більше ніж від України до найбільш західної точки Європи. Ігри будуть у горах Мексики та майже на березі моря у Маямі, а у середньому кожне друге з 16 міст ЧС-2026 має свою кліматичну зону.

Про те, як атлетам із цим усім справлятись, чому хтось отримає перевагу, а іншим "нічого ловити" навіть не через ігрові моменти 24 Каналу розповів відомий в українському футболі спортивний лікар, автор телеграм-каналу Hospital Pass Дмитро Бабелюк.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Дивіться також Чемпіонат світу-2026: о котрій церемонія відкриття і де дивитися онлайн

Дмитре, не секрет, що турнір пройде у доволі важких для людського організму умовах. Тож найпершим постає питання: що буде на цьому форумі характерною проблемою для медичних штабів команд?

Те, що це вдарить по здоров'ю – абсолютно впевнений. По-перше, кожна з 8 кліматичних зон передбачає певний термін адаптації та акліматизації. Ми бачимо різницю між умовним Канзас-Сіті, який є центральною точкою чемпіонату та має континентальний клімат, а також умовним Лос-Анджелесом, де спека, вологість, рівнина.

Ці локації потребують двох різних програм тренувань та акліматизації.

Як довго команди можуть звикати до місцевості?

В середньому організму потрібно 10 – 14 днів для якісної акліматизації. Звісно, що цього часу ні в кого не буде і це даватиме додатковий виклик як медичним штабам, так і командам та гравцям. Доведеться грати не акліматизованими, у складному кліматі. Або це буде закінчуватися поганою, дуже повільною грою, або ж можливо й травмами. Існує ризик, що всі будуть зважати на довжину турніру оберігаючи себе.

Як медикам збірних відновлювати гравців після матчів при таких перепадах висот?

Будуть застосовуватися експрес-методи. Коли ми говоримо про спеку – пріоритетом буде регідратація. В умовах втрати натрію та рідини гравцям потрібно буде їх ефективно поповнювати.

Медичні штаби змушені будуть працювати дуже якісно в плані рідини: що саме, і коли гравці п'ють. Також при зміні висоти потрібно контролювати рівень насиченості крові киснем, а для цього необхідна корекція тренувального навантаження.

Такі речі доволі легко й ефективно робити в умовах клубного сезону, але не постійних перельотів. Ось це дуже недооцінений фактор. Якісний сон, харчування, чи просто відновлення в тиші – матимуть колосальний вплив на якість відновлення. Тому медикам важливо забезпечити гравцям хоч якусь стабільність.

Чотири роки тому експерти критикували чемпіонат світу-2022, який відбувся у жаркому, але дуже маленькому Катарі. Час у літаках – головна відмінність між цими турнірами?

Ні, не тільки. Катар був досить цікавим експериментом. Його навпаки можна охрестити як "чемпіонат світу в лабораторних умовах". Це було дуже контрольоване середовище: кондиціонери на стадіонах, компактна географія і ніякого звикання до часу, бо там один пояс.

Плюс катарський чемпіонат відбувався у середині сезону, коли гравці були на піку своєї фізичної форми. Фактично вони не були змучені. Зараз навантаження впаде на всіх, не тільки на гравців.

Це буде складно логістично. Часто футболісти не матимуть якісного доступу до кріосаун або басейнів – чогось такого, що дуже складно з собою возити. Тому в цьому плані ЧС-2026 – це краш-тест для багатьох, навіть топзбірних. Але найбільші збірні отримають, ймовірно, перевагу.

Тобто в умовного Кюрасао проблеми виникнуть у першу чергу?

Сто відсотків. Вимірюватиметься розмір бюджетів і бідніші збірні просто не зможуть собі дозволити добре готуватися в таких умовах. Але мені сподобався той факт, що деякі команди ретельно підійшли навіть до вибору локацій проживання.

Повертаючись до Канзас-Сіті – це дійсно крута локація. Вона центральна у США, тому звідти можна зручно дістатись до інших точок всередині країни. Там континентальний і помірний клімат, який краще дозволяє гравцям адаптуватися при переході до спеки Хьюстона чи Даласа. Вважаю, що Аргентина, Англія та Нідерланди, які потурбувалися про проживання там, отримають перевагу.

Можливо востаннє ми побачимо на ЧС низку знакових ветеранів: Мессі, Роналду, Модрича, Неймара. Чи правда, що теоретично їм буде ще складніше, ніж молодим?

Так, в цьому є сенс. До цих футболістів можна назвати ще багато імен, фактично кожна збірна матиме кількох ветеранів. Та ж Бразилія везе і Казиміру, і ще багато людей. З віком погіршується терморегуляція, знижується об'єм плазми крові, починається пізніша активація потовиділення.

Загалом, акліматизація спортсменів віком понад 35 років потребує значно більшого часу. Це вплине, можливо, на їхню витривалість на футбольному полі й те, скільки часу вони готові давати у високій інтенсивності. Цікавий челендж для них.

Гадаю, за таких умов очікувати від Мессі, Роналду чи Модріча максимум протягом 90 хвилин – занадто велике прохання.

Неймовірно багаті Роналду та Мессі можуть дозволити собі якийсь метод відновлення, який був би ефективним, доступним лише для них і не вважався допінгом?

Можна це питання розділити на дві частини. По-перше, чи можуть футболісти з вищим статусом дозволити собі щось більше, ніж решта команди? Так, це завжди було, це завжди у фокусі. Гравці рівня Роналду давно мають своїх особистих фітнес-тренерів і власну команду фізичних терапевтів. Так це і виглядатиме.

Однак все одно вони проходитимуть всі загальні адаптаційні моменти і моменти відновлення з командою, просто можуть додатково щось робити окремо. Якогось ноу-хау, магічної пігулки, яку ти купиш за величезні гроші, і ти не будеш відчувати жодної втоми – немає. Це все на рівні фольклору і фантазій.

Останнє питання про капітана збірної Аргентини. Ліонель Мессі вже кілька років грає саме в Штатах. Це є додатковою перевагою?

Це цікавий кейс. Не зовсім варто аналізувати попередні чемпіонати, які відбувалися в схожих умовах – медицина розвивається, футбол розвивається. Дійсно, очікується, що команди з Латинської Америки та Африки будуть мати певну перевагу, бо вони більш звиклі до гри у схожих кліматичних зонах.

Побачимо, чи це створить ключовий ефект на футбольному полі.

Ліонель Мессі / Фото Getty Images

Деякі топзбірні, серед них учасник фіналів двох попередніх Мундіалів Франція, грали товариські матчі в Європі до самого турніру. Збірна Дешама і Мбаппе провела завершальний спаринг за 8 днів до свого матчу першого туру (обіграли Північну Ірландію у Ліллі 8 червня – 24 Канал). Це помилка?

Як я вже згадував, адаптація повинна тривати мінімум 10 – 14 днів. Команда напередодні ігор, де буде досить серйозна спека, фактично свідомо відмовляється від цього акліматизаційного вікна, що може дійсно спричинити проблеми.

Вочевидь, вони ставлять ставку на командну хімію й те, щоб не втрачати можливість матчів з хорошими спаринг-партнерами. Але мені здається, більшість команд дійсно вбачає величезним фактором акліматизації на цьому чемпіонаті світу. І така свідома відмова від чогось такого очевидного може зіграти дуже злий жарт з командою Дешама.

Виглядає так, що вони дуже серйозно вирішують пограти в рулетку. Можливо, вони всіх переграли.

Це не схоже на сподівання, що це все припаде на середину турніру? Тепер чемпіонат дуже довгий.

Можливо, побачимо. З групи ще треба вийти для початку. Але розрахунок цілком логічний.

Я розумію те, щоб команда адаптувалася під середину турніру, коли будуть вирішальні матчі. Але не зовсім правильно порівнювати вихід на ідеальну ігрову форму і фізичну форму з акліматизацією.

Поясність, будь ласка.

Можна бути акліматизованим весь час, а над фізичною формою і фітнесом працювати окремо. Це те, що робить більшість збірних. Вважаю, якщо є можливість адаптувати гравців перед стартом турніру, щоб вони вже про це не думали, працювали суто над своїм фітнесом і готовністю – краще це робити.

Ми уже торкались теми травм. Чи варто очікувати їх "епідемії"?

Не назвав би це таким словом, воно досить сильне в цьому контексті. Але очікувати їх можна, бо літні турніри, особливо в умовах спеки, тенденційно мають більше число травм.

Чемпіонат відбувається в кінці сезону, коли гравці виступають на фоні не тільки фізичної втоми, а й ментальної, що також збільшує ризик травматизму. На додачу ми бачили різні відео, як погано відскакують м'ячі, як поля стеляться. Це теж може бути фактором, якщо хтось там не адаптується. Є різні моменти.

Тому я б очікував більше, можливо, число пошкоджень. Але прямо "епідемія", коли всі будуть ламатися, навряд. Хоча з такою організацією, підходом, плануванням і умовами, які складаються – нічому не здивуюся.

Топкоманди уже втратили кілька виконавців перед стартом ЧС. В Нідерландів не зумів вчасно відновитись Тімбер, у німців – Карл, який зазнав травми вже у США. Якого характеру пошкоджень слід очікувати насамперед?

Ми завжди розділяємо травми на контактні та неконтактні. Контактні – відбуваються внаслідок прямого стику між двома гравцями. І традиційно ці травми, хоч їх ніяк не можна попередити, є менш частими у футболі.

На фоні втоми традиційно збільшується саме їх частота, адже гравці десь не встигають і стеляться в підкатах. Від втоми, також психологічної, більше фолять. Починаються емоції, агресія. Ми це часто бачимо на зборах, де футболісти на фоні величезної втоми не встигають за м'ячами й часто стаються бійки. Щось схоже може бути тут.

Але це один фактор, другий – в зоні ризику м'язові травми. Вони є найпопулярнішими, найбільш частими у футболі. Зрозуміло, що вони виникають на фоні також втоми. Травми м'язів задньої поверхні стегна я б теж вивів в такий абсолют чогось, що може часто виникати.

Дмитре, хто твій фаворит чемпіонату світу. Можливо, судячи з огляду на організацію.

Я навряд чи буду оригінальним. До речі, сформував трійку до того, як я дізнався про Канзас-Сіті. Це для мене стало сюрпризом, тому що і так вирішив – буду найбільше слідкувати за Аргентиною, Англією і Нідерландами.

Але мені ще дуже цікава Португалія. Вважаю, що там склад, який може поборотися за перемогу: з крутим тренером, з мотивованим Роналду і з гравцями ПСЖ, які на хорошому настрої, бо двічі поспіль взяли Лігу Чемпіонів.

Кого віднесемо до потенційних несподіванок?

З "темних конячок" я б послідкував за Колумбією. В них зараз хороший момент, зокрема і Луїз Діас у видатній формі після сезону в Баварії. Мені здається, вони можуть здивувати. Але більше складно сказати, адже надто багато змінників.

Ще одна медійна подія, на жаль, сумна. Я про повторний серцевий напад в Крістіана Еріксена. Чому це взагалі стається з гравцями з топового рівня?

Це речі, які неможливо передбачити. І найцікавіше у випадку з Еріксеном, що він вже вдруге проходить обстеження, які абсолютно нічого не показують. Ці речі, такі як зупинка серця, вони стаються, і від цього помирають люди, наприклад, на марафонах.

Кожного разу марафони у великих містах супроводжуються смертями. Для того там і стоять швидкі. Ти просто ніколи не знаєш, коли щось таке може статись.

Не кожну серцеву історію можна передбачити. Деколи це якісь генетичні схильності, деколи це просто збій в системі одноразовий, іноді це реакція на щось. Надто багато причин, щоб їх перераховувати, бо немає якоїсь однієї конкретної.

Навіть якщо ти постійно під наглядом, то цей скринінг, постійне тестування, воно знижує ризик, але не знижує його до нуля. Деякі моменти не тестуються, не попадають, неможливо їх виявити вчасно.

Футболісти збірних України та Данії під час епізоду за участі Крістіана Еріксена / Фото УАФ

Я особисто не маю сумнівів, що в якомусь виді кар’єра данця продовжиться. У нього рік контракту з Вольфсбургом і навряд угоду хтось буде розривати, оскільки це може бути дуже погана медійна історія. Тому поставимо питання інакше: скільки часу йому потрібно, щоб повернутись?

Я б тут трошки знизив градус трагедії. Тому що фактично не сталося нічого страшного. Трапилось те, що ми могли очікувати, що фактично очікувалось. Тому гравцеві імплантували кардіовертер-дефібрилятор. Ця "сірникова коробочка" зашита під шкіру, вона генерує удари, використовується для того, щоб координувати діяльність серця.

Що сталося з Еріксеном? Цей удар відбувся. Можливо, він в нього стався вперше з моменту, коли йому імплантували цей дефібрилятор і він зреагував невеликою панікою. Але на ділі нічого аж також взагалі не сталося.

Імовірно, що серце почало збивати ритм, або почало битися надто швидко, без причини, або навпаки призупинилось. Відбувся удар струму – серце перезапустилося. У цей час Еріксен перелякався і впав. Можливо навіть втратив свідомість на кілька секунд. По відео видно, що він зразу прийшов до тями.

А були випадки, коли цей пристрій працював під час матчів?

Таке ставалося з Дейлі Бліндом під час гри за Аякс. В нього такий самий пристрій, і коли йому вдарив струмом цей дефібрилятор, він просто присів на газон і спокійно показав заміну тренерському штабу, а потім просто пішов.

Тобто не було того рівня паніки та стресу, як сталося в Еріксена. Але кейс один в один. Насправді це великий тріумф медицини, а також правильного рішення імплантувати цей пристрій Крістіану.

Стосовно продовження його кар'єри, це буде залежати виключно від нього. Важливо, щоб Еріксен зрозумів, чи готовий він ще раз це пережити, просто більш спокійно.

Чемпіонат світу-2026: що варто знати?

  • Перший стартовий свисток пролунає уже сьогодні, 11 червня, матч-відкриття Мексика – ПАР стартує о 22:00 за Києвом. Повний розклад матчів та час початку ігор доступний на сайті 24 Каналу.
  • Цьогоріч 48 національних збірних розподілять на 12 груп по чотири учасники. Загалом турнір включатиме рекордні 104 матчі, які проведуть протягом 39 днів. Ігри відбуватимуться у 16 містах на 16 стадіонах.