Коли Київ опинився під загрозою окупації, а жахливі події у Бучі були вже реальністю, Дерюгіна залишалась у столиці, тренуючи дітей в укриттях і на складах. У цей час почалась боротьба за повернення Таї, яка разом з мамою та молодшою сестрою була у Польщі, пише 24 Канал з посиланням на Обозреватель.
Читайте також https://sportnews.24tv.ua/yak-irina-deryugina-opisala-tayisiyu-onofriychuk-pislya-povnomasshtabnogo_n2887134
Як Дерюгіна боролася за Онофрійчук?
Тренерка зазначила, що залишитись у Києві, коли росіяни взагалі їздили містом – це було жахливо, і коли стався весь цей кошмар у Бучі, а окупанти стояли за 20 кілометрів від столиці, це був просто жах.
Старші діти вже перебували в Ужгороді. Але залу немає, тренуватись неможливо. Щодня була на телефоні з цими директорами з Ужгорода. А вони кажуть: ми відкрили зал і тепер у ньому всі сплять. Тому дякую за допомогу Вадиму Марковичу Гутцайту, бо я йому сказала: ми повертаємось до Києва, підтримайте нас, щоб ми могли тут тренуватися. А цей був справжній жах, оскільки всі зали використовувались не за призначенням,
– сказала Дерюгіна.
Також вона зазначила, що вони тренувалися у складах, укриттях тощо.
"Я почала контактувати з батьками Таї, з дідусем. Це просто був якийсь жах. Оскільки мало того, що треба було її вмовити, вона знаходилась з мамою та сестричкою у Польщі. І мама привела її на кордон і залишилась з польського боку, а тут, з українського, перебував дідусь. І Тая сама йшла, минала той кордон, а дідусь її зустрічав. І вони з бабусею її привезли. І, знаєте, приїхала зовсім інша дитина. Я до війни її й не бачила. Її у залі не було видно. А ось приїхала інша дитина, і пішла інша робота. Наче за помахом чарівної палички. Скучила, захотіла. Інше усвідомлення. Війна змінила у ній багато що. Вона просто стала старшою, я б сказала. І пішло. Я цьому дуже рада", – додала Ірина Дерюгіна.
Нагадаємо, що нещодавно Таїсія Онофрійчук з травмою виграла загальний залік у багатоборстві.