Той матч на "Олімпійському" у Києві 11 червня 2012 року залишається однією з найяскравіших подій українського футболу. Напередодні надважливої зустрічі зі шведами у відборі на Мундіаль 24 Канал пропонує поглянути, де зараз герої перемоги на старті Євро-2012.
Дивіться також Мінус 111 мільйонів євро: збірна України з футболу поступилася Швеції за популярним показником
Як збірна України перемогла Швецію на Євро-2012?
Матч зі шведами став не лише дебютною перемогою України на Євро у першій грі фінальної стадії, але й одним із найбільших камбеків команди і справжнім бенефісом Андрія Шевченка.
Після голу Златана Ібрагімовича на 52-ій хвилині Україна відповіла двома результативними ударами головної зірки в історії українського футболу. Дубль Шевченка став його 47-им і 48-им голами за національну команду – рекордними і останніми, адже після Євро нападник завершив кар'єру.
Андрій Шевченко у матчі зі Швецією на Євро-2012 / фото Getty Images
Де зараз футболісти, які здобували перемогу над Швецією на Євро-2012?
Андрій Пятов: голкіпер ще тривалий час був основним у збірній та Шахтарі, а остаточно завершив кар'єру у 2023 році, маючи понад 100 матчів за національну збірну. Зараз він працює у тренерському штабі "гірників".
Євген Селін: встиг пограти за чимало українських клубів, а також поїздити у Грецію, Угорщину та на Кіпр. Згодом подався у медіафутбол в команду IGNIS.
Євген Хачеріді: талановитого захисника Динамо доля теж покидала різними клубами, навіть на аматорському рівні. Остання його професійна команда – одеський Чорноморець у Першій лізі.
Тарас Михалик: з Динамо вихованця волинського футболу закинуло у московський Локомотив – ще до початку війни на Донбасі та анексії Криму. Та навіть так його переїзд до Росії вболівальники оцінювали негативно. Зрештою Михалик перезапустив тренерську кар'єру, приєднавшись до Колоса.
Олег Гусєв: хавбек, якого у збірній Олега Блохіна використовували як флангового оборонця, отримав славу справжнього "динамівського серця". Він продовжує роботу у структурі столичного клубу радником президента навіть після того, як припинив роботу асистентом головного тренера.
Анатолій Тимощук: головний зрадник в українському футболі, який поставив фінансові інтереси в Зеніті вище, ніж будь-які почуття до Батьківщини. Через відмову бодай якось засудити російську агресію та подальше перебування в РФ Тимощука було позбавлено усіх звань і досягнень і викреслено зі списку футболістів збірної України, а його рекорд за кількістю зіграних матчів анульовано.
Анатолій Тимощук у збірній України / фото УАФ
Сергій Назаренко: хавбек ніколи не був особливо активним у публічному житті, тому й після завершення кар'єри гравця рідко з'являється у заголовках преси. Останнім відомим місцем його роботи була система житомирського Полісся.
Євген Коноплянка: один з найбільш талановитих українських гравців покоління "десятих" років, який отримав сумну славу "втраченої зірки". Ні у Севільї, ні в Шальке вінгер так і не зміг досягнути прогресу. Повернення в Україну в Шахтар теж не стало бажаним оновленням кар'єри. Зараз Коноплянка живе в Португалії, на Батьківщину повертатися не збирається і займається агентською та медіафутбольною діяльністю.
Андрій Воронін: ще один відомий український футболіст, який не пов'язує своє нинішнє життя з рідною країною. Але бодай виїхав з Росії і припинив там працювати після повномасштабного вторгнення. Колишній нападник зараз не веде публічного життя, а його інстаграм буквально закинутий.
Андрій Ярмоленко: єдиний з усього складу, хто досі грає у футбол на високому рівні. Легенда Динамо виступав у Бундеслізі і АПЛ, але зрештою повернувся додому. Був близький до того, щоб перевершити рекорд Андрія Шевченка за голами у головній команді, але перестав викликатися в епоху Сергія Реброва.
Андрій Шевченко: президент Української асоціації футболу, а у минулому – тренер, який вивів збірну України на Євро-2020 з першого місця у відбірковій групі, а потім досяг чвертьфіналу (до речі, знову обігравши шведів).
Запасні
Руслан Ротань: капітан Дніпра, який вийшов у фінал Ліги Європи у 2015 році, а згодом успішний тренер, який не лише вперше в історії вивів українську збірну на Олімпійські ігри, але ще й зміг виграти з Олександрією срібні медалі УПЛ.
Марко Девич: перший натуралізований гравець в історії української команди, який після успішних виступів за Металіст і короткого вояжу в Шахтар чомусь перебрався в Росію вже після початку війни на Донбасі. А потім тинявся клубами з Ліхтенштейну, Сербії й Азербайджану. Зараз не веде публічного життя.
Артем Мілевський: ще одна зірка, яка не розкрила повністю свого потенціалу. Зате став героєм безлічі історій про розгульний спосіб життя і свої особливі дружні відносини з "кєнтом" Олександром Алієвим. Зараз Мілевський живе у Києві і часом коментує події в українському футболі та поза ним.